Знак біди. Биков В. 978-617-07-0698-0

У центрі повісті Василя Бикова (1924—2003) “Знак біди” життя селянської сім’ї, яка в період окупації зазнає неймовірних принижень і жорстокого насилля. І все це роблять не тільки чужинці, а й “свої”, односельці, що стали поліцаями. Чому? Повість сповнена глибоких роздумів про зв’язок між поколіннями, взаємозалежність найважливіших подій ХХ століття. Показано, як розривалися родинні зв’язки, культивувалися недовіра та озлобленість, трагічно руйнувалася людяність як основа життя народу. Повість до цього часу залишається одним із найяскравіших творів художньої літератури про Другу світову війну.

Хутір, на якому живуть головні персонажі повісті Петрик і Степанида, окуповано. В їхній дім ж приходять спочатку поліцаї, потім німці, розташовуються там як господарі і чинять насилля. Зверхність з боку німців зрозуміла — вони чужинці. Але звідки жорстокість "своїх", односельців, які стали поліцаями? Ще вчора вони були сусідами, разом росли, працювали. На селі споконвіку шанувалися добрі стосунки, і раптом ці люди стали лютими ворогами. Чому? Письменник намагається знайти причини, що призводять до втрати людяності у суспільстві й породжують ворожнечу.